овоч

овоч
заст. о́вощ, -у, ч. і рідко ж.
1) тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина.
2) тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина.
3) ч. і ж., збірн. М'які плоди будь-яких рослин.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "овоч" в других словарях:

  • овоч — іменник чоловічого роду частіше вживається у множині …   Орфографічний словник української мови

  • овоч — воча, ч. Пт. Фрукт; плоди садових дерев та кущів …   Словник лемківскої говірки

  • овочівництво — [овоч іўни/цтво] ва, м. (на) в і …   Орфоепічний словник української мови

  • овочівник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • овочівництво — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • овочівницький — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • овочівник — а/, ч. Той, хто вирощує овочі …   Український тлумачний словник

  • овочівництво — а, с. 1) Вирощування овочів як галузь сільського господарства. 2) Наука, що вивчає біологію овочевих рослин та прийоми їх вирощування …   Український тлумачний словник

  • овочівниця — і. Жін. до овочівник …   Український тлумачний словник

  • овочівницький — а, е. Стос. до овочівництва …   Український тлумачний словник

Книги

Другие книги по запросу «овоч» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»